Клеванський замок

Колись містечко, а зараз СМТ на річці Стублі (якийсь час саме по цій річці проходив польський кордон), Клевань, як стверджують історики, існувала вже в в ХІІ ст., під назвою Коливань. В письмових джерелах вона вперше згадана під 1458 роком як власність князя М.Чарторийського. Так само, як Олику прославили і розбудували Радзивілли, так і Клевань непорушно пов`язана в історії з магнатами Чарторийськими.

Самою природою підказане місце - високі правобережні пагорби Стубли - було дуже зручним для укріплення, як би на це не реагували оличчани. На одному з прибережних мисів, який називають Городище, в другій половині XV ст. князь Федір Чарторийський, луцький староста, відновив замок, окружив його глибоким ровом, який наповнювався водою Стубли, і міцними кам`яними стінами. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі, п`ятикутні в плані. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Їх цегляні стіни в деяких місцях досягали небачуваної товщини - 3,8 м! Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев`яною. Закінчилася побудова замку в 1561 році.

З опису Клеваньського замку від 1609 р. взнаємо, що головну оборонну функцію виконував західний кам`яний бастіон з влаштованим всередині уступом. Східна башта була меншою. за висотою і використовувалася для зберігання пороху та гвинтівок. Через глибокий рів був перекинутий чотириарковий міст на міцних опорах. Цікаво, що міст прикрашали фрески, залишки яких ще було видно на початку ХХ ст.

У 1632 р. замок віддали єзуїтам, які влаштували тут свою колегію. (І знову - суперництво з Оликою!) Після їх вигнання в 1773 р., коли місцевість відійшла до Австрії, замок довго стояв пусткою, аж поки князь Костянтин Чарторийський, який вирішив створити в Клевані польську гімназію, не перебудував замок в 1817р. Східна стіна була розібрана, а на її місці з`явилися два флігелі, де і розмістилося училище. Цей навчальний заклад російська влада закрила у 1831р. В 1834р. сюди з Луцька було переведено гімназію, та вже через два роки вона переходить до Рівного. Замок знову був пустим, розвалювався без належного нагляду. На межі ХІХ та ХХ століть поміщення родового гнізда Чарторийських передали духовному училищу.

У 1860р. Чарторийські продали свої тутешні маєтки російському царю Олександру ІІ. У палаці магнатів розташувався волинський уряд. У 1915р. під час воєнних дій палац було зруйновано, не вцілів ані дах, ані вікна.

Замок - одна із самих старовинних монументальних споруд Волині. Відчути давнину цих стін сьогодні надто важко: фортечний комплекс з імпозантним масивним віадуком біля входу швидко прийшов у стан руїни. Що буде з замком далі невідомо.

Пам’ятка архітектури 1475 р. з., розташований на землях історико-культурного призначення.

Стан: частково зруйнований

Площа: 2, 27 тис. м²

Власність: державна

Розташування: 200 м від автодороги Рівне-Луцьк.